Фейкові тривоги в застосунку «Повітряна тривога»: що сталося і що з цього варто винести бізнесу

Увечері 1 листопада користувачі застосунку «Повітряна тривога» в Києві та інших регіонах отримали сповіщення про радіаційну небезпеку, хімічну загрозу та вуличні бої. Згодом надійшло ще одне повідомлення російською мовою про нібито запуск «Орешника» з посиланням на телеграм-канал. Жодна з цих загроз не була справжньою: через застосунок «Повітряна тривога» прийшов фейк, а не попередження.

Що відомо про фейк у застосунку «Повітряна тривога»

Повітряні сили повідомили: «Імовірно додаток «Повітряна тривога» піддався ворожому впливу. Жодної радіаційної загрози немає!» Колишній керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко допустив несанкціонований доступ до застосунку і закликав чекати на офіційні повідомлення. Вінницька ОВА попросила не переходити за посиланням із повідомлення. За даними Суспільного, після інциденту застосунок був недоступний для користувачів.

Як саме зловмисники отримали можливість надсилати сповіщення, офіційно не пояснено. Тому в цьому матеріалі немає версій про технічну причину: їх варто обговорювати після заяви розробника.

Як відрізнити фейк у застосунку «Повітряна тривога» від справжньої загрози

Справжню загрозу підтверджують офіційні джерела: обласні та міська військові адміністрації, ДСНС і Повітряні сили. Якщо там тиша, а в застосунку з’являється одночасно радіація, хімія, бої та реклама каналу, це не тривога, а чиясь розсилка. Посилання з таких повідомлень краще не відкривати, а скриншоти з ними не пересилати: автори фейку розраховують саме на охоплення. Водночас звичайні сигнали повітряної тривоги ігнорувати не можна, укриття ніхто не скасовував.

Чому це стосується не лише застосунків тривоги

Майже кожна компанія має канал, через який може звернутися відразу до всіх своїх клієнтів: email-розсилку, SMS, повідомлення у Viber, push-сповіщення в застосунку, сторінку в соцмережах. Користувачі довіряють цим каналам, бо повідомлення приходить від знайомого відправника. Саме тому доступ до них цінний для зловмисника: одна розсилка від імені компанії здатна посіяти паніку, виманити гроші або паролі й надовго підірвати довіру до бренду.

Найчастіше такі канали захищені слабше, ніж бухгалтерія чи сервери. Обліковий запис сервісу розсилок нерідко спільний на кілька людей, пароль роками не змінювався, двофакторну автентифікацію не ввімкнули, а доступ досі мають колишні працівники чи підрядники. Окремий ризик становлять сторонні сервіси й скрипти: якщо зламають постачальника, повідомлення від імені компанії може піти без жодної помилки з її боку.

Що можна перевірити вже цього тижня

Варто скласти простий перелік: через які сервіси компанія може написати всім клієнтам одразу і хто має до них доступ. Для кожного такого облікового запису вмикається двофакторна автентифікація, а спільні логіни замінюються персональними з мінімально потрібними правами. Права на масову розсилку корисно залишити двом-трьом людям, а не всім, хто колись працював із маркетингом. Схожі базові кроки для робочих смартфонів описано в матеріалі «Безпека телефонів у компанії».

Друга частина підготовки стосується плану на випадок, якщо фейкове повідомлення все ж піде. Треба заздалегідь знати, хто ухвалює рішення, як швидко зупинити розсилку і де компанія опублікує спростування. У вечір інциденту на це немає часу, а клієнти чекатимуть на відповідь у перші хвилини.

DigVel допомагає малим і середнім компаніям перевірити, хто і що може надіслати від їхнього імені, налаштувати доступи та підготувати план дій на випадок інциденту. Кібербезпека здорового глузду починається з простого запитання: хто ще має ключі від вашого голосу?

Джерела: Суспільне, УНН, 24 канал.